Політика

«Великий махінатор» з Білорусі, який дуже хотів стати президентом

Як не сісти за відверту корупцію і фінансові махінації?

Правильно! Стати главою держави, якому підпорядковуються всі правоохоронні і судові структури або перевести все в політичну площину.

Саме таким шляхом і намагаються йти найвитонченіші і нахабні злочинці. Наприклад, той же Хашим Тачі – президент невизнаної цивілізованими країнами Косово.

Згідно з даними федеральної розвідувальної служби Німеччини BND, Тачі був лідером косовської оргзлочинності кінця 1990-х, займався контрабандою героїну і кокаїну в Європу, а також був причетний до незаконної торгівлі людськими органами (переважно вилученими у косовських сербів).

Бабаріко
Фото: сайт Віктора Бабарика

За цим зразком можна навести ще чимало прикладів з тієї ж Латинської Америки, Африки або Середньої Азії. Там до влади також рвалися відверті бандити, вбивці, хабарники та різного калібру шахраї.

На жаль, не оминула така доля і Білорусь. Напередодні президентських виборів несподівано засяяла політична «зірка» маловідомого широкій публіці банкіра Віктора Бабарика. Та ще й як «засяяла»!

Тут варто зробити відступ і пояснити, хто ж такий Віктор Бабарика. До початку президентської кампанії він був головою правління білорусько-російського ВАТ «Бєлгазпромбанку» і одночасно головою комітету з управління активами та пасивами цього банку і практично нічим в політичному і громадському житті країни не відзначався.

Був на вигляд законослухняним і добропорядним громадянином. Однак з початком президентської кампанії стали спливати вельми непривабливі факти його біографії. Але про все по порядку.

Так, вже на ранніх етапах все звернули увагу, що до того нікому не відомий банкір несподівано зібрав досить значну ініціативну групу, за чисельністю в рази перевершує подібні структури популярних опозиційних політичних та громадських діячів і обзавівся якимось неймовірним кількістю тих, хто підписався.

Тоді ж позначилися і перші скандали. Так, при перевірці поданих до Центральної виборчої комісії (ЦВК) даних виявилося, що банкір і його ініціативна група для агітаційної роботи і збору підписів використовували ресурси самого банку, що категорично заборонено чинним Національним виборчим кодексом.

Також було виявлено велику кількість недостовірних підписів. Причому значна частина з них були не просто неправильно оформленими в підписних листах, а були відверто фальшивими.

Крім того, з’ясувалося, що в представленій в ЦВК декларації Віктор Бабарика “приховав” частина належали йому матеріальних засобів і нерухомого майна. А це ні багато ні мало майже 450 (!) Тисяч доларів.

Втім, для банкіра ці скандали стали своєрідним чорним піаром, ніж він, звичайно, і поспішив скористатися. Так з’явилася заява, що держава просто «поцупив» у нього підписи, бо «слабо» і побоюється його як серйозного конкурента. Цей суто політичний демарш «майбутнього кандидата в президенти» з радістю сприйняв цілий ряд фінансуються з-за кордону білоруських і російських опозиційних ЗМІ (в тому числі і екстремістського характеру).

Інтерв’ю з «борцем з рЕжімом» стали тиражуватися і емоційно підігрівати протестну обстановку. До речі, свою роль тут зіграв той факт, що спочатку Віктора Бабарика сприйняли як «нове обличчя в політиці, не дискредитувати себе прямими зв’язками зі старою опозицією».

Тобто для частини населення він був незалежним кандидатом, який як керівник досить відомого в Білорусі банку непогано розбирався в фінансову складову економіки, на вигляд був відкритим і благонадійним. А деякі «неточності» з виборчими документами, так з ким такого не буває. Але … тут як грім серед ясного неба навколо банкіра вибухнув корупційний скандал.

Безумовно, Віктор Бабарика відмінно розумів, що слідчі рано чи пізно вийдуть на слід його фінансових махінацій. Тому намагався не тільки ретельно замітати сліди, а й продумував, як перевести все це в політичну площину. І як тільки на горизонті позначилася перевірка Департаменту фінансових розслідувань Комітету держконтролю, так відразу ж на офіційному телеграм-каналі Бабарика з’явився заклик до страйків на підприємствах, зупинення виробництв і т. Д.

Бабарика навіть обіцяв кожному звільненому через страйк робочому виплату в розмірі 1500 (!) Євро. Незважаючи на такі гучні політичні заяви «майбутнього кандидата в президенти», основним лейтмотивом звернення стала організація в Білорусі економічного хаосу.

Це було необхідно зробити, по-перше, щоб утруднити роботу правоохоронних органів, а по-друге, всім відомо, що в економічному хаосі легше замітати сліди фінансових злочинів. Навіть до свого можливого арешту банкір підготував спеціальне відеозвернення (запропонував провести республіканський референдум, щоб змінити Конституцію Білорусі, взявши за зразок документ 1994 року. – Авт.), Покликане не тільки емоційно «підігріти» власний електорат, але й дістати вибірників інших опозиційних політиків. З боку здавалося, ще трохи і перемога банкіра над допитливим «рЕжімом» гарантована. Але, як то кажуть, щось пішло не так …

19.06.2020 Генеральна прокуратура Республіки Білорусь порушила кримінальну справу за ч. 2 і ч. 3 ст. 285 КК Республіки Білорусь. Справа доручено вести КДБ Білорусі при оперативної підтримки ДФР КГК. Як підсумок, разом з Віктором Бабарика на лаві підсудних опинилося ще 7 чоловік – всі топ-менеджери банку.

Як стверджує слідство, будучи головою правління «Белгазпромбанка», Віктор Бабарика створив організовану злочинну групу (ОЗГ) з числа провідних топ-менеджерів з метою тривалого здійснення фінансових махінацій.

При цьому Бабарика, як і інші учасники ОЗГ, систематично брав для себе і своїх близьких хабара в особливо великому розмірі за сприятливе вирішення питань, що входять в їх компетенцію. Загальна сума коштів склала 30,5 млн білоруських рублів, або майже 12 млн доларів.

За розробленою схемою для виведення коштів в Естонії і Латвії створювалися і реєструвалися фірми (CompartnersOU, SIA Baltijas Investiciju Grupa), на рахунку яких перераховувалися гроші від білоруських суб’єктів господарювання. Надалі ці кошти йшли на Business Renovation Investment і в офшори. Безпосередньо в Білорусі в фінансових махінаціях ОЗУ Віктора Бабарика брали участь компанії ТОВ «Приватлізинг», ТОВ «Правовий діалог», ТОВ «Системи обробки інформації» і ТОВ «Актівлізінг».
При цьому «майбутній кандидат в президенти» особисто координував діяльність всієї ОЗУ і займався пошуком білоруських суб’єктів господарювання, готових брати участь в незаконних фінансових махінаціях.

Примітно, що в ході суду шість з семи заарештованих топ-менеджерів «Белгазпромбанка» дали свідчення щодо Віктора Бабарика і повністю розкрили механізм здійснення ним протизаконних фінансових дій.

Однак сам «майбутній кандидат в президенти» після цього не тільки відмовився давати свідчення, але і знову спробував все перевести в політичну площину, заявивши: «Що стосується суті пред’явлених звинувачень і в цілому по кримінальному переслідуванню, я вважаю, що відносно мене, в щодо мого сина, щодо моїх друзів і близьких мені людей, а також щодо моїх колег і партнерів всі ці кримінальні переслідування і звинувачення … абсолютно необгрунтовані, категорично проти них заперечую і вважаю, що вони політично мотивовані … вони переслідують тільки одну мету спочатку: неучасть моє в політичному процесі, а саме – у виборах президента Республіки Білорусь ».

Загалом, як говорив «великий комбінатор» з одного дуже повчального роману: «Які гроші? Ви, здається, запитали мене про якісь гроші? ».

Пов’язані Статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button